Чи втрачене покоління? Прогноз оптимістичний!

20-21 травня 2014 року у місті Перемишль (Республіка Польща) відбулася Міжнародна наукова конференція «Чи втрачене покоління? Молодь та її дилеми на початку ХХІ ст.». Ця конференція стала черговим спільним науковим форумом українських та польських соціологів та логічним продовженням циклу двох соціологічних конференцій: «Молодіжна політика: проблеми на перспективи», яку дванадцятий рік поспіль проводить кафедра правознавства, соціології та політології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, та «Молодь у викликах суспільства ризику», організатором якої є Інститут соціології Державної вищої східноєвропейської школи у Перемишлі.

Щороку зростає увага до цього наукового заходу як науковців, так і владних структур, збільшується чисельність організаторів, розширюється кількість та географія учасників. Так, цьогоріч, окрім Дрогобицького та Перемишльського вишів, до організації конференції долучилися Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Ягеллонський університет (м. Краків, Польща), Жешувський університет (Польща), Соціологічна асоціація України (САУ) та Польське соціологічне товариство. Конференція проходила під патронатом Міністерства освіти та науки України та Міністерства науки та освіти Польщі, маршалка Підкарпатського воєводства, президента міста Перемишля.

До Перемишля з’їхалися фахівці з різних регіонів Польщі та України (близько ста осіб), які займаються дослідженнями у галузі соціології молоді. Українська делегація була сформована шляхом попереднього конкурсного відбору надісланих на конференцію заявок і матеріалів виступів та репрезентувала усі регіони України. До неї увійшли: віце-президент САУ, професор Людмила Сокурянська (ХНУ, Харків), професор Віталій Онищук (ОНУ, Одеса), професор Лариса Хижняк (ХНУ, Харків), професор Світлана Щудло (ДДПУ, Дрогобич), доцент Катерина Тягло (Ін-т соціології НАНУ, Київ), доцент Олена Ходус (ДНУ, Дніпропетровськ), доцент Людмила Юзва (КНУ, Київ), доцент Олена Городецька (ТДАУ, Мелітополь), доцент Оксана Олійник (НАУ, Київ), доцент Ярослав Комарницький (ДДПУ, Дрогобич), доцент Ірина Мірчук (ДДПУ, Дрогобич), доцент Оксана Зелена (ДДПУ, Дрогобич), доцент Олександра Проць (ДДПУ, Дрогобич), доцент Юрій Дмитришин (ДДПУ, Дрогобич).

Учасники конференції з польського боку представляли найбільші наукові соціологічні осередки країни, а саме такі університети, як Ягеллонський, Зеленогурський, Варшавський, Опольський, Щецинський, Лодзький, Жешувський, Гданський, Краківський Вроцлавський, Люблінський, Торунський та ін.

Урочисто відкрили конференцію ректор Вищої державної східноєвропейської школи у Перемишлі професор Кшиштоф Кнапік та представники усіх вишів-організаторів конференції – доктор Славомир Солецький, доктор Світлана Щудло, професор Людмила Сокурянська, професор Мар’ян Незгода, професор Марія Зелінська. Віце-президент САУ професор Людмила Сокурянська зачитала привітання учасникам конференції від Президента Соціологічної асоціації України, академіка НАНУ, ректора Харкьвського національного університету імені В. Н. Каразіна Віля Бакірова.

Програма конференції була надзвичайно насиченою, учасники активно працювали впродовж двох днів. Першого дня відбулася пленарна сесія та засідання чотирьох секцій («Еміграційні настрої та соціальний капітал молоді пограниччя»; «Вільний час та стиль життя молоді»; «Молоде покоління: проблеми та перспективи», «Молодь та сучасне суспільство: особливості взаємодії»), наступного дня – друга пленарна сесія, засідання трьох секцій («Молодь та політика»; «Молодь та освіта»; «Стратегії молоді на ринку праці») та підсумкова пленарна сесія. Наприкінці кожного засідання відводився час для дискусій, що активно використовувався науковцями. Усі виступи учасників супроводжувалися відеопрезентаціями, містили багатий емпіричний матеріал, викликали питання у присутніх, характеризувалися жвавим обговоренням, дискусіями, висловленням пропозицій тощо. У цих наукових дебатах не були відчутними мовні бар’єри, хоча робочими мовами конференції були польська, українська, російська та англійська.

Інтерес до виступів представників української делегації був підсилений подіями в нашій країні, зокрема участю молоді в протестних акціях та «революції гідності». Обговоренню цих проблем була присвячена чимала увага на конференції, зокрема окрема секція «Молодь та політика».

Відповідь на ключове питання конференції «Чи втрачене покоління?» спробував дати професор Ягеллонського університету Мар’ян Нєзгода у своєму виступі «Чи може бути покоління втраченим?». Науковець використовував поняття «втрачене покоління» швидше як метафору, а не аналітичну категорію. Однак він підкреслив, що «втрата» може мати місце, коли представники покоління мають проблеми зі знаходженням свого місця у житті, мають труднощі у реалізації своїх очікувань та амбіцій, можуть стати маргіналами в економічному (на ринку праці), соціальному (не займати високих соціальних позицій) та культурному (не здатні реалізовувати свої потреби) значеннях. Дослідник ставить питання про те, хто втрачає найбільше від нереалізованості молоді – сама молодь, батьківське покоління, суспільство, держава? Для кого ці втрати можуть бути найвідчутнішими?

Окрема увага доповідачів зосереджувалася на території пограниччя (українсько-польського, польсько-німецького та ін.), де найбільшою мірою можуть відчуватися втрати молоді через нездатність молодих людей знайти себе в цьому регіоні і високі міграційні настрої до великих освітніх, культурних, промислових центрів.

Професор Зеленогурського університету Марія Зелінська у своєму виступі «Що знаємо, чого не знаємо, що повинні знати про польську молодь» представила результати соціологічних досліджень з проблем молоді, здійснені у Польщі. Дослідниця акцентувала увагу на стані досліджень молоді та стані розвитку соціології молоді в країні. Спираючись на результати чисельних досліджень, вона підкреслила, що польська молодь все більше диференціюються, зростають її можливості вибору життєвих стратегій та конструювання сценаріїв професійної кар'єри, що визначає різні життєві моделі. Професор Марія Зелінська наголосила, що попри значну кількість соціологічних досліджень польської молоді, відсутні цілісні соціологічні проекти, які б охоплювали різні групи молоді, діагностували можливості молоді у її стимулюванні розвитку суспільства та загрози у гальмуванні його трансформації. Така діагностика стане можливою завдяки багатогранному, системному, довгостроковому вивченню різних категорій молоді (школярів, студентів, працюючої молоді) у різних середовищах (селах, малих містечках, великих містах та агломераціях).

Професор Харківського національного університету Людмила Сокурянська у доповіді «Протестний потенціал студентської молоді: чиники актуалізації» акцентувала увагу присутніх на таких факторах потенційної протестної активності сучасної студентської молоді, як регіон її проживання, політико-ідеологічні уподобання та ціннісні орієнтації. Засновуючись на результатах соціологічних досліджень, здійснених кафедрою соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна протягом 2009-2014 рр., констатувала, що найвищий рівень протестного потенціалу притаманний студентам західного регіону, а також тим, хто орієнтується та реалізує у своїй діяльності такі постмодерністські цінності, як самореалізація, свобода і незалежність, якість життя, політична участь, приналежність до групи тощо.

Завідувач кафедри Дрогобицького державного педагогічного університету Світлана Щудло у доповіді «Молодь українсько-польського пограниччя: погляд по обидва боки кордону» представила основні результати міжнародного соціологічного дослідницького проекту, який був реалізований соціологами Дрогобицького педуніверситету та Вищої державної східноєвропейської школи у Перемишлі (керівники проекту Пьотр Длугош та Світлана Щудло) серед випускників шкіл Дрогобича та Перемишля. Метою цього проекту було виявлення спільного та відмінного у ціннісних орієнтаціях, поведінкових практиках та модернізаційному потенціалі української та польської молоді на пограниччі. На думку науковця, досліджуваний регіон є дифузним регіоном, де відчутні культурні, економічні, політичні взаємовпливи України та Польщі, де стикаються суспільства, які знаходяться на різних етапах модернізації, мають різні економічні системи. Доповідачка наголошувала на тому, що високий рівень еміграційних настроїв молоді вказує на потенційну небезпеку втрати цієї групи пограничним регіоном, а разом з тим і перспектив на динамічний розвиток. У своєму виступі доповідача також акцентувала на методологічних труднощах організації міжнародних досліджень. Більш детальному аналізу результатів даного проекту були присвячені виступи учасників секції «Еміграційні настрої та соціальний капітал молоді пограниччя».

Цікавим був виступ професора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Лариси Хижняк на тему «Академічний опір студентів вищих навчальних закладів України: протест, ухилення чи гра?». Доповідачка, спираючись на дані соціологічного дослідження, проаналізувала форми прояву академічного опору в освітніх практиках студентів ВНЗ України, зазначивши, що академічний опір має багату історію, еволюцію і широке поширення. Модернізація вищої школи України, зокрема трансформація принципів організації освітнього процесу, плюралізація освітніх систем, зростання суб’єктності студентів, на думку професора Лариси Хижняк, актуалізує феномени академічного опору студентської молоді України.

Значний інтерес та жваві дискусії учасників конференції викликав виступ доктора Рафаля Богушевського, який репрезентував Центр досліджень громадської думки у Варшаві, на тему «Портрет польської молоді за результатами дослідження «Молодь - 2013». Спираючись на результати досліджень шкільної молоді, які проводилися у Польщі від 1990 року, доповідач проаналізував динаміку основних характеристик цієї молодіжної групи, зокрема її ціннісні орієнтації.

В центрі уваги учасників конференції були також проблеми релігійності молоді, стратегії працевлаштування, освітні мотивації, особливості покоління «Y» тощо.

З матеріалами конференції можна ознайомитись на сайті www.mlodziezaspoleczenstworyzyka.pl/indexUA.html

До конференції був виданий черговий (випуск 5) українсько-польський збірник наукових праць за редакцією Світлани Щудло та Пьотра Длугоша «Молодіжна політика: проблеми та перспективи» (Дрогобич-Перемишль: Швидкодрук - 2014, 480с., обсяг 42,2 д.а.), до якого увійшли доповіді учасників конференції.

Цікавою була екскурсійна програма у Перемишлі, запропонована учасникам конференції. Місто багате своєю історією, численними архітектурними та історичними пам'ятками, в якому поєднуються католицька та православна культури, східна та західна цивілізації.

Спільний українсько-польський науковий форум дав змогу дізнатися про проблеми, над якими працюють соціологи двох сусідніх країн – Польщі та України, обмінятися досвідом, результатами досліджень, розповісти про дослідницькі проекти, які реалізуються в цих країнах, обговорити можливості проведення спільних досліджень, накреслити плани майбутньої співпраці.

С. Щудло
Про нас
 Довідка про асоціацію
Правління
Регіональні відділення
Індивідуальні члени
Почесні члени
Комісії
Молодіжний сектор САУ
Контактна інформація
 
Актуальна інформація
Новини
Конференції, семінари
Гранти
З'їзди
Конгрес САУ
Засідання
Соціологічна література
Український соціологічний журнал
Конкурс на кращу монографію та підручник з соціології
Соціологічна освіта
Комісія з соціології Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України
 
Нормативно-правові документи
Поточна документація
Статут САУ
Кодекс соціолога
Указ Президента України
 
Акредитація
Положення про акредитацію
Акредитовані організації